Як перевірити срібло у домашніх умовах.

  Інтернет пропонує понад десяток простих способів визначити срібло. На жаль, більшість з них працюють лише частково. А деякі навіть шкідливі для срібних ювелірних виробів. Такі способи перевірки срібла, як по звуку, по нюху чи вібрації пропустимо, як неінформативні.

    Описані в статті способи перевірки срібла не варто застосовувати до антикварних прикрас. Адже 50, а понад те 100 років тому стандарти виготовлення срібного сплаву відрізнялися. Тому сучасні домашні способи визначення срібла не завжди спрацюють. Крім того, старі прикраси легше пошкодити і зіпсувати, ніж нові.

    Як можна випробовувати срібло на справжність, а як категорично не варто – у статті від Silva.

    Проба

    Перш ніж почати перераховувати хитромудрі способи впізнати срібло та тестувати хімічні реактиви, знайдіть на поверхні пробу. Мініатюрна позначка підкаже, скільки срібла у Вашому кільці чи сережках. Детальніше про це читайте у нашому блозі.

    Пробу не завжди ставлять на найбільш помітному місці. Тому огляньте виріб з особливою уважністю. Не забувайте, що сучасні проби все частіше проставляють лазером.

    Якщо Ви придбали срібну прикрасу в нашому онлайн-магазині, можете нам зателефонувати і менеджер підкаже, де шукати пробу в тої чи іншої прикраси.

    Проба відсутня – прикраса має сумнівне походження. У понад 95% випадків – це дешевий аналог. Є незначна імовірність, що річ виготовлена з ювелірних металів. Проте у такому випадку вона пройшла повз пробірний контроль. А це, по-перше, незаконно, а по-друге – не гарантує ніякої якості.

    Магніт

    Один з найпростіших способів визначення срібла – перевірити його магнітом. Срібло – діамагнетик. Тому ніяк не буде взаємодіяти з магнітом.

    Якщо прикраса магнітиться, то срібла у ній немає. Або ж дорогоцінного металу у сплаві така мізерна кількість, що називати прикрасу ювелірним виробом некоректно.

    Проте не варто забувати, що прикрас із чистого срібла не виготовляють. В асортименті ювелірних магазинів є сплави різних проб. У державних стандартах України прописано, що головною лігатурою для ювелірного срібла є мідь у різних кількостях. Іноді на ринку трапляються сплави срібла з цинком. Ні мідь, ні цинк не будуть магнітитись. Тому спосіб з магнітом не допоможе визначити якість прикраси, але точно вкаже на підробку.

    Пошкрябайте, якщо не шкода

    Спосіб може бути корисним у двох випадках:

• Ви підозрюєте, що прикраса всього лише посріблена.
• Вам не надто шкода ювелірного виробу.

    Суть проста – голкою чи іншим гострим предметом залишаємо невеличку подряпину у малопомітному місці. Далі досліджуємо, чи не видніється всередині інший метал.

    Таким способом можна виявити не всі посріблені метали, а лише ті, які помітно відрізняються за кольором.

    Нагріти-охолодити

    У срібла високі теплопровідні властивості. А це означає, що благородний метал буде з блискавичною швидкістю адаптуватися до температури навколишнього середовища. Простіше кажучи – практично миттєво нагріватися чи охолоджуватися.

    Всезнаючий інтернет пропонує зробити такий дослід на визначення справжності срібла: взяти склянку з окропом та вкинути туди прикрасу. Якщо та миттєво стала такої ж температури, що й вода – радійте, на Ваших обпечених руках срібло. Чим ще, окрім опіків, загрожує цей спосіб?

• Тріщинами й відколами на камінцях. Вони, на відміну від металу, дуже чутливі до різких температурних коливань.
• Руйнуванням силіконових елементів. Такі є в деяких шармах, призначених для фіксації на браслеті.
• Дезінформацією. Поняття «швидко» і «повільно» бувають дуже відносними, як і «теплий» та «холодний». Простіше кажучи, чи зможете Ви, тримаючи в руці гарячу прикрасу, з впевненістю сказати, що вона нагрілася швидше за алюміній? Або сильніше від нікелю? Скоріш за все – ні. Для певності потрібно повторити експеримент з іншими металами. Але навіть тоді Ваше враження залишиться дуже суб’єктивним.

    Сірчана мазь

    Дешевий і простий спосіб, який ґрунтується на реакції окиснення срібла під дією сірки. Суть проста – намазати прикрасу сірчаною маззю (продається в аптеці), залишити хвилин на 10. Після цього протерти серветкою. Якщо місце потемніло – це срібло.

    У способу є принаймні 3 вагомі недоліки: 

1. Від темного сліду після сірчаної мазі непросто позбутися. Звичайне домашнє миття та полірування можуть не дати ефекту. Тоді доведеться нести прикрасу в ювелірну майстерню.
2. Сірчана мазь не покаже позитивної реакції, якщо срібло покрите родієм. Фокус сірчаної мазі в тому, що срібло окиснюється під дією сірки. Родій же в реакцію не вступає. Тому на зовнішній вигляд родійованих срібних прикрас контакт зі згаданою маззю ніяк не вплине. Зауважте, що техніка родіювання сьогодні дуже поширена.
3. За допомогою мазі не розрізнити справжнє срібло і посріблену підробку.

    Йод

    Чи не найпопулярніший метод на теренах інтернету. Проте далеко не найкращий. Принцип дії схожий до сірчаної мазі, ті ж недоліки.

    Якщо залишити краплю йоду на срібній поверхні, то на цьому місці утвориться темна пляма. Все просто, швидко і доступно. Проте, не завжди інформативно. Перш ніж бігти по йод, не забувайте:

• Темну пляму відчистити важко. Іноді просто неможливо. 
• Родій перешкодить йоду вступити в реакцію зі сріблом. Потемніння не буде.
• Ви не дізнаєтеся, срібло це, чи посріблення.

    Крейда

    «Потріть срібло крейдою. Якщо крейда почорніє – срібло справжнє» – радить нам сарафанне радіо. На перший погляд – чудовий спосіб. Але, на жаль, далеко не найкращий.

    Перш за все, крейда залишає на сріблі подряпини. До численних дрібних подряпин додадуться глибокі, якщо у крейді заховався камінець. Дивно, що в інтернеті й досі сотні порад щодо чищення срібла саме крейдою. Адже вона не тільки забруднення знімає, а ще й шар срібла.

    А тепер уявіть, що перед Вами чудове кільце з родійованого срібла. Ви берете шматок крейди і починаєте терти прикрасу. Перші зусилля не дають ніякого результату, бо крейда не темніє. Ви вирішуєте спробувати сильніше. На крейді залишається слід, але не настільки інтенсивний, щоб переконати у справжності прикраси. Дослідницький порив перемагає і Ви трете уже з усіх сил. І, нарешті, отримуєте бажаний темний відтінок на крейді. Ви залишаєтеся задоволені, а кільце позбувається дорогоцінного захисного родієвого шару. Подумайте, чи воно того вартувало.

    Згадайте шкільну фізику

    Не найпростіший з методів, але по-своєму ефективний – виміряти густину металу. Для цього є проста формула, яку, звісно, благополучно забули всі, окрім вчителів фізики та учнів сьомого класу. Густина = маса/об’єм.

    Густина чистого срібла – приблизно 10,5 г/см3. Для срібного сплаву – трошки нижча. Вимірюємо масу прикраси (до прикладу – на кухонних вагах). Потім дізнаємось об’єм. На цьому пункті виникають труднощі. Лінійка не допоможе – доведеться опустити прикрасу у заповнену водою ємність і виміряти об’єм води, що пролилася.

    Підставте отримані результати у формулу та порівняйте результати з густиною срібла.

    Хромпік

    Дихромат калію, він же хромпік – популярний хімічний реагент для визначення срібла. Його активно застосовують у ломбардах.

    За допомогою такого реактиву можна не лише безпомилково дізнатися, чи перед Вами срібло, а й визначити його пробу. На низьких пробах (600, 780) хромпік залишає темно-червоний слід. На високих пробах яскравість червоного зростає.

    Хромпік допоможе з великою точністю визначити срібло, проте є одне «але»: він надзвичайно токсичний. Спричиняє опіки та подразнення шкіри, утруднене дихання і печіння в горлі при вдиханні. Тому такий засіб не зовсім доречний для домашнього застосування.

    Ломбард та ювелірна майстерня

    Не довіряєте домашнім способам визначення срібла? То довірте справу професіоналам. Ваші прикраси і перевірять, і оцінять. От тільки нести на професійну оцінку варто щось дійсно значуще. Адже знайдена на тротуарі поламана сережка може коштувати дешевше за саму процедуру, навіть якщо вона срібна.

    Які ознаки підробки срібних прикрас?

1. Іржа. Срібло не покривається іржею.
2. Реакція на магніт.
3. Відсутня проба.
4. Під подряпинами видніється метал іншого кольору.

    Як бачимо, немає методу, який допоможе швидко, легко та на 100% визначити, чи справжнє срібло. Кожен з перерахованих способів має свої плюси й мінуси.

    Для перевірки срібла варто обирати безпечні способи – в першу чергу для Вас. Якщо прикраса має цінність для власника, не використовуйте травматичні засоби. Адже плями від агресивних речовин можуть залишитися, а навмисно зроблені подряпини зіпсують зовнішній вигляд.